пригонять

пригнать

1) приганяти, пригонити, пригнати (о мног. поприганяти, попригонити), догонити, до[і]гнати. [Пригнати худобу додому. На кільку суму баришівник дожене йому худоби, від такої суми платять йому процент (Франко)]. -гнать народу - нагнати людей. -гнать лес - плоти пригнати, справити ліс;

2) (примчаться) пригнати(ся), примчати(ся). [Пан, що було в його духу, пригнався (пригнал во весь дух) (М. Вовч.)];

3) см. Загнать (лошадь);

4) (прилаживать) припасовувати, припасувати, допасовувати, допасувати, пристосовувати, пристосувати, прилаштовувати, прилаштувати до чого, приганяти, пригнати, (в пазы) припазувати. [Дошки так припасовуються, щоб щілин не було (Чигар. п.). Мулярі тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (Франко). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.)]. Пригнанный -

1) пригнаний. [Пригнана худоба];

2) загнаний. [Загнаний кінь];

3) припасований, допасований, пристосований, прилаштований до чого, припазований.

* * *

несов.; сов. - пригн`ать

1) приганя́ти и приго́нити, пригна́ти и поприганя́ти и поприго́нити

2) (несов.: примчаться) примча́ти, примча́тися; пригна́тися

3) (прилаживать) приганя́ти, пригна́ти и поприганяти, припасо́вувати, припасува́ти и поприпасо́вувати; (подгонять) підганя́ти и підго́нити, підігна́ти и попідганя́ти и попідго́нити